четвер, 16 серпня 2018 р.

Методичні рекомендації щодо викладання зарубіжної літератури, мов та літератур національних меншин (2018-2019 н.р.)

 (ХОІППО. Майбуття. Липень-серпень, 2018, №№13-16 (590-593)

Методичні рекомендації щодо викладання зарубіжної літератури,
мов та літератур національних меншин у закладах освіти області
у 2018-2019 навчальному році

Цьогоріч актуальним є перехід до компетентнісно орієнтованого навчання та виховання, впровадження нових ефективних педагогічних технологій, інтерактивних методів навчання. Першорядним завданням учителя є створення умов для формування творчої, компетентної особистості, здатної реалізувати свій потенціал у суспільстві та успішно ввійти в систему соціальних, економічних, політичних та культурних відносин.
«Зарубіжна література» навчальний предмет, що належить до стратегічних з огляду на політику євроінтеграції країни. Саме цей шкільний курс постає базисом для формування уявлень про європейську ідентичність.
Творцем терміну «зарубіжна література» офіційно вважають Йоганна Вольфганга фон Ґете, який у 1827 році вжив німецький вислів Weltliteratur. Але концепція терміну набагато старша (Вольтер, Віко, Лейбніц). Однак саме Ґете вперше зауважує, що різні національні літератури базуються на загальнолюдських цінностях, тому, незважаючи на наявні відмінності між ними, залишаються нерозривно пов’язаними. У ширшому значенні цей термін означає всю літературу, створену в будь-якій точці світу від початку існування людської цивілізації. У вузькому сенсі – це узагальнена концепція літератур, створених різними мовами, які класифікуються так: Європо-орієнтована література, література за жанрами, література континентів, література націй і т. ін.
Одним із завдань зарубіжної літератури є виховання любові до української мови та літератури як органічної частки світової культури, прагнення до збереження рідної мови, національних традицій і цінностей.
Шкільний курс «Зарубіжної літератури» є основою для формування критичного мислення. Це один із фундаментальних предметів, який має запустити в учнів інтерпретаторські механізми.
Зарубіжна література ґрунтується на гуманістичних принципах, стверджує вічні загальнолюдські цінності, цим вона є близькою і вкрай необхідною учням.
У 2018-2019 навчальному році вивчення зарубіжної літератури в 5-9 класах здійснюватиметься за програмою:
Світова література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 № 804 (електронний ресурс : http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html );
у 10 класі за новими навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407;
в 11класі – за програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 28.10.2010 № 1021, крім рівня стандарту та академічного рівня зі змінами 2016 року (електронний ресурс : http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html ).
У класах із поглибленим вивченням зарубіжної літератури – за програмою: Зарубіжна література. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням. 8-9 класи. Програма розміщена на офіційному сайті МОН: (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html ).
З метою систематизації та впорядкування навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю в процесі вивчення зарубіжної літератури в кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контролю відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.

Обов’язкова кількість видів контролю із зарубіжної літератури в 5-9 класах

Класи
5
6
7
8
9
Семестри
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
Контрольні роботи у формі:
2
3
3
3
3
3
3
3
3
3
· контрольного класного твору
1
1
1
1
1
1
1
1
1
· виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання)
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
Уроки розвитку мовлення (у+п)
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
· Уроки позакласного читання
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
Перевірка зошитів
4
5
4
5
4
5
4
5
4
5

Обов’язкова кількість видів контролю із зарубіжної літератури в 10 класі

Семестри
І
ІІ
І
ІІ
Рівні
стандарту
профільний
Контрольні роботи у формі:
2
2
4
4
·   контрольного класного твору
1
1
1
1
· виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання)
1
1
3
3
Уроки розвитку мовлення
2(1у+1п;
у межах текстуального вивчення)
2(1у+1п;
у межах текстуального вивчення)
3
(1у+2п)
3
(2у+1п)
Уроки позакласного
читання
1
1
3
3
Перевірка зошитів
4
5
4
5

У 8-9 класах із поглибленим вивченням зарубіжної літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд учителя визначається кількість і види контрольних робіт).
Методичні рекомендації щодо ведення зошитів з української мови та літератури, зарубіжної літератури: https://www.slideshare.net/GalinaSy/ss-65558608
Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством освіти і науки України до використання в закладах освіти, зазначене в Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційному веб-сайті МОН України (www.mon.gov.ua).
Щодо додаткової навчально-методичної літератури, то вчитель вільний у її виборі й може застосовувати таку, що найкраще реалізовує його методику навчання.
Викладання зарубіжної літератури в закладах освіти України здійснюється українською мовою. Твори зарубіжних письменників у курсі зарубіжної літератури вивчаються в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні (англійською, німецькою, французькою тощо). За наявності необхідних умов бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовами оригіналів. У такому разі предмет «Зарубіжна література» виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями іноземними та іншими мовами.
Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України в реалізації варіативної складової навчальних планів використовуються програми курсів за вибором та факультативів, які отримали гриф МОНУ:
·      Збірник програм курсів за вибором і факультативів із зарубіжної літератури. 8-11 класи. Книга 1 / За загальною ред.: Таранік-Ткачук К. В., Дворницької І. П. – Тернопіль : Мандрівець, 2011 (лист МОН України від 28.10.2016 № 2.1/12-Г-792);
·      Збірник програм курсів за вибором і факультативів із зарубіжної літератури. 5-7 класи. – Біла Церква : ТОВ «ОФСЕТ» (лист МОН України від 29.05.2015 № 14.1/12-Г-333);
·      Збірник програм курсів за вибором і факультативів із зарубіжної літератури. 8-11 класи. – Біла Церква : ТОВ «ОФСЕТ» (лист МОН України від 29.05.2015 № 14.1/12-Г-333).
Методичні посібники для використання в закладах освіти (зошити для вчителя, учнів) – у Переліку науково-методичної літератури. Список розміщено на сайті Інституту модернізації змісту освіти, постійно поповнюється.
Рекомендуємо звернути увагу на «Посібник для вчителя для реалізації наскрізної тематичної лінії «Громадянська відповідальність» в оновлених шкільних програмах для 5-9 класів. / Рафальська М., Боярчук О., Герасим Н. та ін. – Європейський центр ім. Вергеланда. – Київ, 2017. – 136 с. Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах: http://ukr.theewc.org/Content/What-we-do/Demokratichna-shkola/Gromadyans-ka-vidpovidal-nist#
Усі підручники зарубіжної літератури пройшли апробацію і виставлені на репозитарій.
Відповідно до нової програми підручники зарубіжної літератури для 10 класу пройшли конкурсний відбір.
Рівень стандарту:
-     Міляновська Н. Р.
-     Ісаєва О. О.; Клименко Ж. В.; Мельник А. О.
-     Кадоб’янська Н. М.; Удовиченко Л. М.
-     Ніколенко О. М.; Орлова О. В.; Ковальова Л. Л.
-     Ковбасенко Ю. І.
-     Паращич В. В.; Фефілова Г. Є.; Коновалова М. В.
Профільний рівень:
-     Ковбасенко Ю. І.
-     Ісаєва О. О.; Клименко Ж. В.; Мельник А. О.
-     Волощук Є. В.; Звиняцьковський В. Я.; Філенко О. М.
-     Ніколенко О. М.; Орлова О. В.; Любарець Н. О.

Враховуючи положення Концепції «Нової української школи», особливої уваги потребує викладання зарубіжної літератури в 10 класі. Нова програма із зарубіжної літератури в цьому класі набуде чинності з 01 вересня 2018 року.
В обов’язковій програмі для 10 класу з’явилися твори, які раніше не вивчалися: «Кава з кардамоном» сучасної польської письменниці Йоанни Яґелло; «Повітряні змії» французького письменника єврейського походження, двічі лауреата Гонкурівської премії Ромена Гарі; вірші шведського поета, лауреата Нобелівської премії Тумаса Транстремера; «Чому наше майбутнє залежить від читання» або «Кораліна» сучасного англійського письменника-фантаста Ніла Геймана; «Синій птах» бельгійського письменника і драматурга, лауреата Нобелівської премії Моріса Метерлінка; «Алхімік» бразильського письменника Паоло Коельо; «Геній» сучасного китайського письменника, лауреата Нобелівської премії Мо Янь. Цикл творів про Адріана Моула британської письменниці Сью Таунсенд.
У 10 класі в обов’язковій програмі більше не вивчатимуться: «Гобсек» Оноре де Бальзака; «Анна Кареніна» Льва Толстого.
Твори, які перенесли з попередніх класів до 10 класу, – «Одіссея» Гомера; «Божественна комедія» Данте Аліґ’єрі; «Гамлет» Вільяма Шекспіра; «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер» Теодора Гофмана.
В умовах швидкого оновлення інформації кожен фахівець в режимі систематичної самоосвіти, а для цього йому потрібні:
– внутрішня мотивація до підвищення власної кваліфікації;
– усвідомлення цілей навчальної діяльності, практичного застосування нових знань, навиків і вмінь;
– усунення дисонансу між попередньо набутими та новими знаннями й реаліями сучасності;
– створення соціального клімату, сприятливого для професійного розвитку вчителів.
Головною структурною ланкою в системі методичної роботи області є методичні об’єднання, постійно діючі семінари, майстер-класи, меседжі, практикуми, які наповнені сучасним змістом, активними та інтерактивними формами навчання педагогічних кадрів.
Учителі-словесники є активними учасниками конкурсів фахової майстерності, що проводяться з метою презентації досвіду, підтримки та його популяризації, сприяння впровадженню творчих напрацювань в освітній процес.
Навчання учнів в умовах реалізації Концепції «Нової української школи» потребує використання педагогічних технологій, тому вчителю варто звернути увагу на впровадження проектної технології, технології критичного мислення, технології творчих майстерень, технології зустрічних зусиль, біоадекватної технології.
Орієнтовний перелік питань, які необхідно опрацювати на методичних об’єднаннях учителів зарубіжної літератури:
1. Нормативно-правове забезпечення викладання зарубіжної літератури у 2018-2019 навчальному році.
2. Допрофільна підготовка учнів в основній школі.
3. Узагальнення та поширення ефективного педагогічного досвіду викладання навчальних предметів на базовому рівні та в умовах профільного навчання.
4. Оновлення програм із зарубіжної літератури для 10 класу (рівень стандарту, профільний рівень).
5. Реалізація компетентнісного підходу у викладанні предметів.
6. Розширення читацького кругозору засобами позакласного читання.
7. Участь у літературних конкурсах як засіб формування читацької культури учнів.
8. Забезпечення системно-діяльнісного підходу до навчання на уроках літератури.
9. Методичний супровід зростання професійної компетентності вчителів і їх успішної атестації.
10. Системна та систематична підготовка школярів до участі в олімпіадах.
11. Нові технології у викладанні шкільного курсу літератури.
12. Формування культури усного та писемного мовлення як засобу вільного спілкування та самовираження.
13. Позакласна робота з літератури.
14. Літературне краєзнавство як компонент літературної освіти.
15. Регіональний компонент варіативної складової.
16. Використання електронних освітніх ресурсів на уроках літератури.











Мови та літератури в загальноосвітніх навчальних закладах
із навчанням або вивченням мов національних меншин

У 2018-2019 навчальному році вивчення мов та літератур національних меншин у 5-9 класах здійснюватиметься за програмами попередніх років (сайт Міністерства освіти і науки України – www.mon.gov.ua).
У 10 класах учителі працюють за новими, удосконаленими навчальними програмами, а в 11 класі – за програмами попередніх років (сайт Міністерства – www.mon.gov.ua ).
Ці навчальні програми розроблено на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392, з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462 та положень Концепції «Нова українська школа» (2016 р.). Повний перелік навчальних програм розміщено на сайті МОН України (www.mon.gov.ua ).
В оновлених навчальних програмах розкривається роль мови та літератур національних меншин у формуванні ключових компетентностей та посилюється компетентнісний підхід до їх вивчення; уточнено й деталізовано кількість навчальних годин на вивчення тієї чи іншої теми; спрощено окремі теми, що дублюють зміст освіти у відповідних змістових лініях; вилучено матеріал, який вивчався в попередніх чи буде вивчатися в наступних класах; знято теми, що не відповідають віковим особливостям учнів, втратили свою актуальність або вивчаються в курсі української мови та літератури.
Оцінювання навчальних досягнень учнів з мов національних меншин у 5-9 класах здійснюється відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів із мов національних меншин, що розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України (лист МОН України від 30.08.2013 № 1/9–592 «Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання російської мови та інших мов національних меншин для використання в загальноосвітніх навчальних закладах, де навчаються рідною мовою або вивчають її» (www.mon.gov.ua ).
Критерії оцінювання для 10-11 класів розробляються, опрацьовуються, окремо опрацьовується інтегрований курс – до 01.09.2018 р.
Ключові (загальноосвітні) компетентності – це сукупність знань і навиків, яких потребує кожен учень як суб’єкт навчально-виховного процесу для самовизначення, загального розвитку і самореалізації.
Предметна компетентність – це здатність учня успішно застосовувати сукупність знань і способів дій із певного предмета (мови та літератури) під час уроку або відповідно до життєвої ситуації.
При плануванні навчальної діяльності, постановці цілей та завдань навчання вчитель має їх співвідносити із завданнями розвитку ключових та предметних компетентностей, які охарактеризовано в спеціальній таблиці в пояснювальних записках навчальних програм.
Перелік ключових компетентностей співвідноситься з наскрізними лініями: «Екологічна безпека і безперервний розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека» й «Підприємливість і фінансова грамотність».
Наскрізні теми мають стати засобом інтеграції ключових та предметних компетенцій, навчальних предметів та предметних циклів.
Учні 5 класу навчатимуться з новими підручниками.
Видавництво журналу «Зарубіжна література в школах України» впроваджує нову практику вебінарів через Інтернет – презентація свого педагогічного досвіду. Учасники отримають сертифікати та електронний журнал у подарунок.
З метою раціонального використання обладнання в кабінеті літератури (зарубіжної літератури), підвищення якості літературної освіти учнів необхідно:
·      впроваджувати спеціальні педагогічні технології та прийоми при наявності інтерактивної дошки;
·      систематично звертатися до таблиць із теорії літератури як у друкованому, так і електронному вигляді;
·      навчати школярів умінню складати презентації Power Point про життя і творчість письменників-класиків для афішування результатів проектної діяльності;
·      використовувати можливості підключення до ресурсів мережі Інтернет (віртуальні бібліотеки; сайти, присвячені творчості різних авторів; віртуальні екскурсії до музеїв письменників; прослуховування аудіозаписів виразного читання й музичних фрагментів тощо).
При викладанні зарубіжної літератури, мов та літератур національних меншин, як і інших предметів суспільно-гуманітарного циклу, акцентуємо увагу на компетентнісному навчанні. Тому вчитель у своїй повсякденній діяльності, розробляючи конспект уроку, повинен продумати, яких компетентностей набуде учень після вивчення теми, по закінченню уроку.
Загалом же вчитель має набагато більше автономії та свободи вибору в організації освітнього процесу. Наприклад, він може самостійно визначати обсяг годин на вивчення окремої теми та змінювати порядок вивчення тем у межах класу, а також формувати тематику навчальних проектів, лабораторних робіт.
«Необхідно, щоб учителі стали агентами змін, які розуміють, що таке компетентнісні методики навчання, володіють ними, можуть їх продемонструвати. Я знаю, що в нас є багато творчих педагогів, але вони були «затиснуті» в рамки, і ця свобода вчителя дозволить їм набагато простіше втілювати в життя власні ідеї, не боячись відійти від типових програм», – резюмував заступник міністра Павло Хобзей.

Методист науково-методичного центру
викладання навчальних предметів
суспільно-гуманітарного циклу                                                                 С. А. Баля

Немає коментарів:

Дописати коментар